Що забула ялинка вдома в українця? Її ж почали ставити в СРСР з ініціативи організатора Голодомору! Нам треба вернути звичай, який заборонили совіти – ставити дідуха! Чи правда це? Розбирався сам, а тепер розкажу і вам.

Підтримайте канал:
💸 Patreon: [ Ссылка ]
🔗Посилання на банку: [ Ссылка ]
💳Номер картки банки в Монобанк: 5375 4112 0451 8513
✉️ Посилання на конверт Приватбанку: [ Ссылка ]
💳Поповнити карту Приватбанку: 4149 4992 6067 5341

💲 Стати спонсором каналу: [ Ссылка ]

Тайм-коди:
0:00 - Вступ
0:33 - Коли на українських землях з'явилася ялинка як символ Різдва?
1:20 - Як ялинка завойовувала популярність у містах?
1:38 - Ялинка у творах українських письменників
3:11 - Ялинка у Радянському Союзі
3:43 - Стан вивченості дідуха в науці й масовій культурі
4:12 - Коли і звідки з'явився дідух?
4:58 - Павло Чубинський і його записи про дідуха
5:33 - Як називали дідуха у різних регіонах?
6:00 - Із чого робили дідуха?
6:10 - Як виглядав дідух раніше?
6:28 - Дід і баба? А що робили після Святвечора?
7:07 - Як мінвся дідух протягом століть?
8:11 - Коли найкраще їли селяни?
8:40 - Чому ялинка і дідух - суперники?
9:08 - Що ставити вдома: ялинку чи дідуха?
9:44 - Як мене можна підтримати?

Традиція встановлення ялинки на період різдвяно-новорічних свят не така вже й нова, як може здатися. Перші свідчення датуються XVI ст. й стосуються німецькомовних земель.
На територію Австро-Угорської імперії її принесли протестанти, в Російську імперію - особисто Петро І.

Указ Петра І і проникнення до імперії німецьких традицій різдвяного святкування поступово сприяли “експансії” ялинки. Але мода на її прикрашання поширювалася від еліти до біднішого населення. Спочатку ялинку ставили переважно в місті, і лише згодом вона “прийшла” в село.

У Радянському Союзі різдвяна ялинка спершу вважали «буржуазним пережитком».
Тільки в 1935 р. її реабілітували за ініціативи Павла Постишева. Стає зрозуміло, що святкова ялинка – це не винахід більшовиків. Вони просто вирішили не викорінювати вже популярну традицію, а надали їй свого ідеологічного значення . Ялинка стала не різдвяною, а новорічною. Як-то кажуть, Ісусе, вибач, ти на цьому святі зайвий.

З того часу ялинка вважається символом Нового року.

А що там дідух?

Коли я почав шукати дослідження про дідуха, то зрозумів, що інформації не так і багато. Довелося засукати рукави, щоб поміж шок-контенту знайти якісні праці. Та все ж за бажання можна знайти якісні дослідження, а не низькосортний наукпоп.

Перше – дідуха фіксують етнографічні розвідки середини 19 століття. Найдавніша згадка, яку я зумів знайти, датується 1861 роком. Тогочасні етнографи називали дідухом як саму солому у хаті на різдвяний вечір, так і сніп, який ставили на покуття.

Друге – дідух дуже давній символ. Дослідники минувшини називають його дохристиянським. Оскільки він робився із соломи і спалювався, жодних археологічних решток не може бути. Давніх зображень дідуха також нема. А оскільки це народна низова культура, то писемні пам’ятки середніх віків його не фіксують. Проте ми знаємо, що дохристиянське населення на території України було переважно аграрним, тому, швидше за все, дідух є ще дохристиянським символом.

Звісно, залежно від регіону традиції з дідухом різнилися. Навіть називали його по-різному: дід, дідух, колядник, сніп.

Встановлення дідуха і інші ритуали, пов’язані з ним – це аграрна магія. Вважалося, що його головна функція - шанувати померлих пращурів і забезпечити багатий врожай. Це був сніп або плетені пучечки, обв’язані стрічками. Але не такі, як продають нині: з квітами, гілочками ялинки тощо. Це був просто сніп, без усяких наворотів.

Його встановлювали на Різдво. Але в деяких регіонах були дід і баба. Дід – це власне сніп, а Баба – солома, яку могли класти під стіл. Хоча якщо дивитися дані розвідок 19 століття, то дідухом називали й солому.

Дідух зараз і більше сотні років тому має різні функції. Зараз він про естетику, трушне українство, повернення до коренів і показове відкидання радянського способу святкування Нового Року з ялинкою, олів’є і голубим огоньком.

Дідух раніше був символом ситості й шани до предків, ритуальним способом отримати ліпший врожай.

Що варто почитати:
М. Горбаль "Дідух" ("дід"), кутя в різдвяній обрядовості Лемківщини. Типологія та семантика
Плотнікова Н.В. “Дідух як периферійний концепт мікроконцептосфери святки”
О. Воропай “Звичаї нашого народу”
Митрополит Іларіон “Дохристиянські вірування українського народу”
С. Килимник “Український рік у народних звичаях в історичному освітленні”
О. Курочкін “Календарні звичаї та обряди”
В. Скуратівський “Дідух: Свята українського народу”

Підписуйтеся на інші соціалки:
Instagram 👉 [ Ссылка ]
Telegram 👉 [ Ссылка ]

свернуть