Перші хвилини вторгнення ворога через Чорнобиль - фіксувалось через камери туристичних інфоцентрів ЧОРНОБИЛЬ ТУР

[ Ссылка ]

З перших годин наступу наше життя перетворилося на цілодобовий спротив ворогу.

Коли переможемо, ми обов'язково зберемо все до купи та поділимось всіма історіями.
А зараз - кілька кадрів про туристичні інфоцентри, що стали стратегічно важливою точкою під час окупації.

Коли росіяни заходили в Україну, вони одразу ж відключали електрику, канали зв'язку, розбивали камери. Так сталося і на КПП Дитятки. Але вони не знали, що камери наших інфоцентрів автономні, та продовжують все записувати і передавати навіть при відключеній електриці.

Саме через них ми рахували кількість військової техніки ворога, її тип, час проходження, та передавали до ЗСУ для відсічі ворогу.

На окупованій території одразу запанував безлад. Наші інфоцентри почали грабувати росіяни та місцеві мародери.

Як розповідають, одного вечора житель сусіднього села з сином, прихопивши візок, пішли до інфоцентрів за нашою морозильною камерою. Електропостачання вже ніде не було, але чомусь морозильна камера була йому конче потрібна. Коли він зайшов всередину інфоцентру, росіяни зреагували на шум та рух, і розстріляли та підірвали інфоцентр. Мародер загинув, а канал зв'язку був остаточно знищений.

На щастя, на той час вже була вибудована нова система інформування про переміщення ворога, про яку я розповім пізніше.

На момент розграбування та знищення, всі місцеві співробітники інфоцентрів знаходилися в своїх домівках чи в евакуації, і ніхто з них фізично не постраждав. Але коли ти розумієш, що твоє улюблене місце роботи знищують, а ти безсилий цьому завадити... Все це дуже важко переживали.

Коли наші військові вибили ворога з Чорнобиля, і ми змогли дістатися руїн центрів, дівчата не могли втримати сліз. Вони завжди підтримували ідеальну чистоту, облаштовували все як вдома - для себе і для людей. Їхні діти мріяли працювати тут, часто допомагали батькам в роботі. І зараз бачити місце багаторічних зусиль, любові та перспектив для себе та своєї сім'ї розстріляним з протитанкової зброї - справді важко...

Чорнобильські туристичні інфоцентри у найкритичніші дні прориву до Києва стали справжніми точками опору, і загинули вони геройськи - від ворожої зброї.

Мені зараз важко. Але спрацьовує захисна реакція - позитив. Тож я, як завжди з посмішкою, кажу - все буде добре. Відновимось! Буде тяжко, але.. А коли, власне, було легко? 🙂

Якщо у нас воюють навіть туристичні інфоцентри - то ми точно не здамося.
Переможемо❤️🇺🇦

свернуть