Варва́ра, або Ба́рбара (грец. Βαρβάρα, лат. Barbara; копт. Ⲃⲁⲣⲃⲁⲣⲁ; ? — 4 грудня 267/306) — римська християнська діва, свята, великомучениця. За переданням народилася на сході Римської імперії. Була дочкою заможного язичника Діоскора; він тримав її під замком у високій башті, щоб сховати красу доньки. Таємно прийняла християнство. Засвідчила свою віру перед батьком, який відступився від доньки і передав владі на розправу. За наказом претора Мартініана була піддана тортурам. Через відмову зректися Христа засуджена на смерть. Страчена власним батьком, який відтяв її голову мечем. Невідома у ранньохристиянській традиції. Згадується в документах починаючи з VII століття. Вшановується як свята-великомучениця католицькою, православною, коптською і вірменською церквами з IX століття. День вшанування — 4 грудня за григоріанським календарем, 17 грудня — за юліанським календарем. У іконописі та живописі зображується в ланцюгах, з баштою, чашею для причастя або мечем.
