29.01.2017, м. Київ, Docker pub.

Праведний апостол Яків мав активи в будівництві,
виноробстві, рестораторстві, дизайні, садівництві.
Не погоджувався з богом, розмовляв із сатаною.
Говорив, що все завершиться глобальною війною.

Ми кричали йому, Якове, чого іще боятись?
Буде те, що заслужили, сталося, що мало статись.
Збудуться усі прокляття, справдяться усі прозріння.
Покладайся на пророків і молодше покоління.

Рушаймо, ребе, нічною залізницею.
Вночі вокзали пахнуть смертю і корицею.
Жінки лягають спати з духами й іконами.
Давай вибиратися товарними вагонами.

Вантаж у вагони свою паранойю,
за чорним утомленим сатаною.
Пропащі душі.
Спотворені лиця.
Куди нас вивезе наша залізниця?

Але він відповідав нам – я і так завжди радію.
Діти мають відповісти за мою шизофренію.
Польові гарячі квіти і старі могильні плити –
все згадаєте колись, якщо устигнете звалити.

Але він застерігав нас – смерть зжирає все, що мітить.
Над розтерзаними біженцями світить жовтий місяць.
Хай архангели сурмлять над прикордонними містами.
Наша совість прокидається лише за блок-постами.

Вантаж у вагони свою паранойю,
за чорним утомленим сатаною.
Пропащі душі.
Спотворені лиця.
Куди нас вивезе наша залізниця?

Рушаймо, ребе, нічною залізницею.
Вночі вокзали пахнуть смертю і корицею.
Жінки лягають спати з духами й іконами.
Давай вибиратися товарними вагонами.

свернуть