Δεν τραγουδώ παρά γιατί μ'αγάπησες - Μαρία Πολυδούρη - απαγγέλλει η Αnna Buzian (Εθνικό Ταρας Σεβτσένκο Πανεπιστήμιο Κιέβου, ελληνική φιλολογία, πρώτο έτος (εγγραφηκε το 2020))


Цей вірш було опубліковано 1928 року, коли його 26-річна авторка Марія Полідури згасала в лікарні від сухот. Звертається вона до свого коханого, відомого поета Костаса Каріотакіса, який незадовго до цього, у віці 32 років, покінчив життя самогубством. Вони познайомилися весною 1922, коли Марія навчалася на юридичному факультеті Атенського університету і працювала на державній службі. 26-річний Костас на той момент уже опублікував дві збірки поезій. Його полонили надзвичайні чорні очі, легка хода і м’який характер жінки, яка дозволила собі бути коханою, цілуватися та зустрічатися з чоловіками – що на той момент було непристойно. Марію ж приваблювало не стільки тіло Костаса, скільки його поетична майстерність і те, що він «був єдиним, хто міг зрозуміти її», як вона писала в останні дні життя. Вона прагнула спільного життя і була готова жити у бідності, аби тільки разом з ним, і навіть запропонувала побратися. Костас, вочевидь, був не тим чоловіком. У нього не було бажання купатися в її любові та насолоджуватися її незвичайною особистістю, яка спершу зачарувала його. Він був его-центричним скептиком, перфекціоністом та песимістом. Каріотакіс відмовив Марії….




Тому, що мене любив ти…


Співаю я тому лише, що мене любив ти
колись давно-давно.
Чи то сонце, чи літа передчуття,
чи дощить, чи замело,
співаю я тому лише, що мене любив ти.

Тільки тому, що міцно мене обіймав ти
однієї ночі і цілунком вкрив вуста,
тільки тому я гарна, немов розквітла лілея,
тремтінням охоплена й досі моя душа,
тільки тому, що міцно мене обіймав ти.

Тільки тому, що на мене дивився ти
з душею в погляді,
найпочесніше вбрана погордо ступала
з вінцем буття на чолі,
тільки тому, що на мене дивився ти.

Тільки тому, що ходою моєю милувався ти,
і в очах твоїх промайнула
струнка моя тінь, немов мрія вона
мерехтіла, й боліла,
тільки тому, що ходою моєю милувався ти.

Тому, тільки тому, що подобалася тобі,
тому гарною закарбувалася моя хода.
Немов ти завжди йшов за мною, куди б не йшла,
немов ти десь поруч проходив, де б не була.
Тому, тільки тому, що подобалася тобі.

Тільки тому, що мене любив ти, народилася,
тому життя дароване мені було.
У похмурому житті нездійсненному
життя моє дійсності набуло.
Тільки тому, що мене любив ти, народилася.

Лише для твоєї надзвичайної любові
світанок наділив мене трояндами .
Щоб осяяла шлях твій минущої миті
ніч запалила мої очі зорями,
лише для твоєї надзвичайної любові.

Лише тому, що так гарно мене любив ти
жила я, щоб множити
мрії твої, о, прекрасний володарю ти,
і солодко вмирати
лише тому, що так гарно мене любив ти.
(переклад Світлана Перепльотчикова)

свернуть