На майдані можна було купити на згадку пам'ятні сувеніри з глини чи дерева, вишивану бісером чи нитками сорочку, постоли чи запаску, поласувати смачними стравами -- банушем чи варениками, будзом чи борщем, скуштувати карпатської «медовухи», покататися на бричці, оглянути виставки тощо. Кожному найшлося щось «до смаку», бо серед сотні-тисячі усього гуцульського, гадаю, не було такої людини, яка нічого б для себе не придбала і не повезла додому «кусочок» гуцульського колориту, косівського життя. Серед видатних косівських майстрів і майстринь свої роботи представляли і талановиті митці з сусідніх районів і інших регіонів України.

[ Ссылка ]

Відео: Василь Петричук

свернуть