Мацик «Дубровицький» – це витвір кулінарного мистецтва поліщуків. Колись його виготовляли для тривалого зберігання м’яса із усіма корисними, поживними речовинами. Сьогодні – це надзвичайно смачний продукт, що зберіг кращі властивості і примножив їх професійністю «Поліських Делікатесів».
Мацик “Дубровицький” – це традиційний родинний сиров’ялений продукт. Наш дідусь, а перед ним його дідусь і попередники споживали мацик, як необхідність поповнення власних фізичних сил на косовиці. Він ставав у нагоді під час інших важких робіт. А сьогодні ми пропонуємо Вам просто насолоджуватись цим кулінарним дивом! Куштуйте аби мати вдосталь позитивних емоцій і сил щоб вести активний спосіб життя, подорожувати і насолоджуватися красою всього світу.
• Рецепт приготування мацика (відео) досить простий і не секретний, тож з радістю ділимось ним. Передовсім, потрібна якісна свинина: шинка, лопатка, шия. М'ясо обов’язково знежилуємо (вирізаємо жили), забираємо будь-які хрящі і надлишок сала. Разом з тим, певний відсоток сала має залишитись , щоб мацик не був сухий. Приблизно 4кг підготовленого м'яса ріжемо середніми шматками по 80-150 г. Готуємо спеції (із розрахунку на 1 кг мяса): сіль – 40 г., перець чорний мелений – 10 г., часник – 50 г., лавровий лист – 10 г.
Сіль є найкращим концервантом і дуже необхідна, адже наш мацик не проходить термічної обробки і не обдається димом. Тож ретельно обмішуємо в ній підготовлені м’ясні шматки. Після цього додаємо інші пряності. До речі, їх набір можна змінювати, але ми робимо за власним сімейним рецептом, який зберігається багато поколінь.
Ретельно перемішане м'ясо відправляємо в холодильник на 2-3 доби для того щоб воно гарно просолилося. У цей час потрібно підготувати оболонку для продукта. Для цього використовуємо свинячий сечовий міхур (2 шт.). Його потрібно гарно вичистити і вимитий у воді з додаванням оцету. Можна використовувати і шлунок, але треба розраховувати, що в ньому може поміститись і 10 і 15 кг м’яса.
Отож, через 3 доби дістаємо м’ясо із холодильника і набиваємо у сечовий міхур. Це потрібно робити таким чином щоб шматки максимально прилягали один до одного. В один міхур поміщається до 4 кг м’яса. Далі на набитий «м’ячик» одягаємо «кашкет» щоб герметично закрити отвір. Туго перев’язуємо шнуром і відправляємо наш виріб до камери в’ялення. З такою вагою мацик буде «достигати» приблизно рік. Загалом, залежно від маси виробу, процес в’яління і сушки може тривати від трьох місяців до року. При цьому постійно потрібно слідкувати за температурою і вологістю.
Готовий мацик має бути червоного кольору без пустот. М'ясо в ньому втрачає більше половини своєї початкової ваги і стає доволі щільним і пружнім. А щоб не чекати стільки часу, пропонуємо придбати готовий мацик «Дубровицький». [ Ссылка ]
Відчуйте смак нашого дитинства, що став надбанням і гордістю не лише родини, а й краю загалом.
Всім бажаємо гарного, смачного МАЦИКА!

свернуть