Стародавня дохристиянська коляда «Ой, як же було ізпрежди віка» — одна з найяскравіших українських обрядових пісень. Пізній варіант космогонічних колядок.
Більш ранній шар пісень містить сюжет про творення світу двома голубами, що пірнають на дно моря. Наступним етапом розвитку сюжету є заміна птахів на двох янголів, згодом на двох братів. У подальшому відбувається християнізація теми. Світове дерево і птахи-деміурги у колядці «Як то було спрежде віка» заступили два апостоли, святі Петро і Павло, і Бог.
Вик: Хор "Берегиня"
*****
Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бо[г].
Ой, як не було неба і землі
Ой, дай Бо'.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бо'.
На тому морі горіли огні
Ой, дай Бо'.
Коло тих огнів сиділи святи.
Ой, дай Бо'.
Радять радоньку, кого в море послать.
Ой, дай Бо'.
Ой, пойди, Петро, по море на дно
Ой, дай Бо'.
Та достань Петро жовтого піска
Ой, дай Бо'.
Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо'.
Щоб уродилось небо і земля
Ой, дай Бо'.
Небо зорями, земля квітами
Ой, дай Бо'.
