Член Комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони і розвідки Федір Веніславський заявив, що масової екстрадиції чоловіків-ухилянтів з-за кордону не буде.
“Насправді, з точки зору юридичної, процедур масової екстрадиції громадян немає. Кримінальна відповідальність має персоналізований, індивідуальний характер. Відповідно, з кожного факту необхідно звертатися і надавати відповідні документи про те, що особа переховується від органів досудового розслідування чи суду”, - сказав Веніславський.
Радбез доручив перевірити рішення ВЛК про непридатність до військової служби
За його словами, лише після цього можна запустити процедуру екстрадиції. Але з огляду на правила, європейські правові стандарти, які регламентують діяльність і судової влади, і правоохоронних органів, це може бути оскаржене в суді іноземної країни. Остаточне рішення буде за судом, тому це дуже не просто процедура.
Веніславський зауважив, що українська сторона буде думати, як зробити цю процедуру більш гнучкою. Але це ще потребує ретельних аналізів, дискусій тощо.
"Найбільш масовий характер має якраз використання підроблених, завідома неправдивих, фальшивих документів, які дозволили людині виїхати за межі країни. Наприклад, довідка про те, що людина є інвалідом І чи ІІ групи – вона не підлягає призову ні у воєнний, ні у мирний час. Відповідно жодних підстав для обмеження права пересування громадян України, згідно з чинним законодавством, немає. З точки зору пред’явлених документів офіційно законно перетнули державний кордон. Але з точки зору підроблених документів – це окремий злочин, який охоплює собою відповідальність і тих, хто виготовив такі фальшиві документи, і тих, хто такі документи свідомо використовував", - пояснив Веніславський.
Такі дії потребують реєстрації кримінальних проваджень, а встановлення таких фактів – компетенція правоохоронних органів. Нардеп додав, що після реєстрації провадження мають бути проведені експертизи, які встановлять, чи були фальшивими документи для перетину кордону, а після цього особі, яка такими документами скористалася, можуть заочно повідомити про підозру, далі можуть бути задіяні правила екстрадиції.
Поняття. Видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави (частина 1 статті 541 КПК України).
Міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою (частина 1 статті 541 КПК України).
Компетентний орган - орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з цим розділом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги (частина 1 статті 541 КПК України).
Підстави застосування
Запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.
Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави (частина 1 статті 573 КПК України).
Виходячи зі змісту статті 574 КПК України, видачі підлягають такі категорії осіб:
- підозрювані під час провадження на стадії досудового розслідування;
- обвинувачені (засуджені) у провадженнях на стадії судового розгляду або виконання вироку.
Відповідно до статті 2 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 р. особу, засуджену на території однієї держави, може бути передано на територію іншої держави для відбування призначеного їй покарання.
Генеральна прокуратура України є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.
Міністерство юстиції України є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підсудних, засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку.
Центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції) відповідно до кримінального процесуального законодавства.
