22–25 червня у Києві відбулася одна з найбільших літературно-мистецьких подій України – ХІ Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал”. Понад 300 івентів та ярмарок з найцікавішими літературними новинками – 1300 нових книжок від 77 українських видавців.
За сприяння Міністерства у справах ветеранів України муніципальна книгарня “Сяйво книги” представила на фестивалі спеціальну секцію видань "Книга про російсько-українську війну". Це понад 120 книг за авторства ветеранів та військових, волонтерів та свідків подій повномасштабного вторгнення рф, а також книги, що видані ветеранськими видавництвами: документалістика, художня проза, поезія, свідчення з окупації, фотоальбоми тощо.
Книжковий Арсенал відвідали Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською, представники Уряду та Парламенту, відомі митці та діячі культури. Загалом головну книжкову подію року, за даними організаторів, відвідали майже 28 тисяч гостей.
Зазначимо, що у всі дні фестивалю секція ветеранської літератури мала справжній інтерес у відвідувачів, багато хто з них придбав видання. Також на локації пройшли автограф-сесії, де усі охочі могли поспілкуватися та підтримати видавців і авторів, які боронили й продовжують захищати Україну на фронті.
З одним з них, Павлом Вишебабою, ми і поспілкувалися. Павло Вишебаба – українській поет, музикант та громадський діяч, наразі командир відділення польового вузлу зв'язку 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Мобілізувався до лав Збройних сил України з початком повномасштабного російського вторгнення, ходив до військкомату шість разів. Автор книги віршів "Тільки не пиши мені про війну", виданої в 2022 році.
Павло зазначив, що наразі література, зокрема поезія, що написана військовими та ветеранами війни, має велике значення для єдності українського суспільства. Адже цивільні особи, які працюють у тилу, та військові, які зі зброєю в руках захищають Україну на фронті, мають різні уявлення та відчуття про події. І щоб суспільство було по справжньому об'єднано, люди з різним досвідом мають пояснювати цей досвід один одному.
“Ми, військові, маємо досить унікальний травматичний досвід. І щоб бути зрозумілими суспільству, маємо говорити, пояснювати, що ми відчуваємо, як ми долаємо цей біль. Зрозумівши цей досвід, це допоможе цивільному суспільству краще зустріти військових після нашої перемоги. І саме поезія якраз може пояснити емоційний стан, що відчуває військовий, що в нього болить. І така функція поезії – бути місточком між цивільними і військовими є надзвичайно важливою. Говорити один з одним, пояснювати свої відчуття – ми можемо зберегти єдність суспільства, а військові не стануть його окремим маргінальним елементом”, – впевнений Павло Вишебаба.
За його словами, досвід минулих великих війн показує, що саме під час активного періоду бойових дій найбільш затребуваною з літературних жанрів є саме поезія.
“Військові хочуть чути поезію. І поезію не про те, що щось було з кимось колись, а про те, що відбувається з ними просто зараз. Тому, звісно, попит на сучасну поезію зріс. Військові хочуть її чути, хочуть, щоб те, що з ними відбувається, було зафіксовано та пояснено суспільству. Часто буває так, що нам не вистачає слів щось пояснити. І ми беремо вірш, кажемо своїм близким – от дивіться, що я відчуваю. Або прочитайте цю книгу, де описаний мій стан, відчуття. Таким чином, коли хтось говорить про це – він стає голосом, допомагає тобі висловити твої відчуття, переживання. Це дає терапевтичний ефект”, – наголошує український поет.
Також Павло Вишебаба прогнозує, що після здобуття Україною перемоги, попит на воєнну поезію дещо знизиться, проте слід чекати на появу великої прози про події російсько-української війни.
“Як показала практика попередніх війн, велика проза з'являється через 3-5 років після завершення війни, адже відбувається переосмислення всіх подій. У поезії цього всього не потрібно, адже вона про емоцію, про почуття “тут і зараз”, її легко запам'ятати. А у прози інший функціонал, інший інструментарій. Тому я особисто буду чекати на велику прозу про цю війну”, – додав митець.
