Схаменіться діти, не тривожте маму,
Бо вона прожила не легке життя,
Так багато горя на шляху зазнала,
Доживає віку в старості сама.

Посивіли скроні, руки з мозолями,
Цілий вік трудилась для дітей своїх,
Залишіть всі справи, поїдьте до мами,
Не минайте діти батьківських воріт.

Витирає сльози, дивиться в віконце,
Кожен день чекає на дітей своїх,
Бо для мами діти мов ранкове сонце,
Не губіть завчасу душу матерів.

Мамі вже нічого у житті не треба,
Вже давно зів'яли в квітах пелюстки,
Просить тільки Бога молиться до неба,
Щоби приїзджали рідні діточки.

Обійміть стареньку, і цілуйте руки,
Материнським серцем завжди дорожіть,
Хай навчаться змалку бабині онуки,
Як колись потрібно з вами поступить.

Справи є і будуть, буде все робота,
Бо ніколи часу зайвого нема,
Приділіть рідненькій капельку турботи,
Їдьте до матусі поки ще жива.

свернуть