КУДИ СЬОГОДНІ КОТИТЬСЯ НАШ СВІТ? 🌏

Куди сьогодні котиться наш світ?
Яким сьогодні стало християнство?
Який сьогодні залишаєм слід?
Куди пішли любов, єдинство, братство?

Куди, скажіть, куди сьогодні йдем?
Чого ж в житті нам ще не вистачає?
Що у цей світ сьогодні ми несем,
І що в цім світі з вами ще шукаєм?
На що сьогодні з вами стали схожі?

До чого душі і серця горять?
Чому забули, що ми – діти Божі?
Й за все ми будем відповідь давать...
Як боляче дивитись на нас нині

У цей складний, й водночас, вільний час
Так тяжко відшукать християнина
В якому вогник віри ще не згас.
Так тяжко відшукать таку людину,

Яка всім серцем віддана Христу...
Яка в час спеки, чи в холодну днину,
Простягне руку помочі свою.
Багато так, шукають лиш для себе,

Щоб в усіх справах були користь й зиск...
І дивиться на все це з сумом небо...
Й ховається за обрій сонця диск...
Кудись поділась простота
Христова, Любов, єдинство, віра, благодать...

Натомість - зрада, і розлука з Богом, Бажання брати, а не віддавать.
Багато зла, і заздрості, і люті,
Ненависть, підлість, гіркота й обман.

Знівечені гріхом, побиті душі,
Людські серця вже огорнув туман.
Давно уже на Бога не чекають,
І не шукають зустрічі із Ним...
Лиш на майбутнє плани всі складають...

Та чи є місце для Ісуса в нім?
Ми так собі багато дозволяєм,
Давно вже стерта святості межа.
І день за днем, живем й не помічаєм,

Що ми відходим далі від Христа.
Не помічаєм, що не стало сили.
Вогонь у серці вже давно погас,
Що ми так рідко Господу молились...

Ми всі поснули, й мені шкода нас.
Якщо Господь прийде до нас з судами,
Якими на вагах Він нас знайде?
Що Він нам скаже?
Як Він вчинить з нами?

Задумаймось...
Опинимося де?
Чи будем ми в числі 5 розумних?
Чи будем поправляти каганці?
Чи будемо в числі тих легкодухих,

В яких нема потреби у Отці?
Останній час...
Який він не надійний...
Свобода в нас зіграла свій злий жарт:
Бо ти неначе від усього вільний,
І в той же час, ти є усього раб.

Собі ніхто ні в чому не відмовить.
Навіщо це потрібно?
Можна ж все? Ось той і той, ще гірше мого робить
І їм із рук теж сходить геть усе...

Нікому Бог сьогодні не потрібен.
І плачуть, плачуть гірко небеса.
Відкинули свої Святого Сина...
Відкинули свої свого Отця...

За всім, що в світі ми, на жаль, погнались,
Та що у Бога, любі, здобули?
Кому в житті вгодити намагались?
Кому усе, що мали віддали?
Стоїть Господь.

І нас давно чекає.
Тож з усіх сил до Нього поспішім,
Допоки Він з любов'ю закликає
У Свій прекрасний, в Свій небесний дім.

Давайте зміним ми пріоритети,
Оберемо – жити для Христа. Щоб ми для себе всі могли померти,
Щоб сила Божа в нас всіх ожила.
До цього всіх нас, друзі, закликаю.
Ім'ям Ісуса всіх благословляю.

Автор: Невідомий
Читає:
Дякую за перегляд❗️
Не забувайте поставити Лайки 👍 Коментувати ✏️ Ділитися з Друзями.
✅ Підписуйся на: @Eternalwisdo Вічна мудрість 🔔
📍 Telegram: [ Ссылка ]
📍 Facebook: [ Ссылка ]

🌏 Рекомендуємо для Перегляду:
📌 [ Ссылка ]
📌 [ Ссылка ]
📌 [ Ссылка ]
📌 [ Ссылка ]
📌 [ Ссылка ]
📌 [ Ссылка ]

#християнськийвірш #дужесильнийвірш #вірш #вірші #підбадьорення #підкріплення #життя #людина #вічнамудрість #молитва #небо #радість #аудіовірш #актуальнийвірш #кудисьогоднікотитьсянашсвіт #христианскийстих #христианскиестихи #віршукраїнською #віршіукраїнською #стих #стихи #віршпрожиття #стихожизни

свернуть