03 липня 2020 Верховна Рада України прийняла в першому читанні та за основу проект Закону України "Про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності" (№3668).

[ Ссылка ]

Це один з найважливіших законопроектів, який створювався досить непросто і в непростих умовах.
Співавтор законопрокту 3668,
Володимир Голик,
лікар ФРМ, лікар невролог,
к.мед.н., ст.н.с.
доцент кафедри фізичної та реабілітаційної медицини
і спортивної медицини НМАПО ім.П.Л.Шупика,
консультант відділення фізичної
та реабілітаційної медицини
КНП "Міська клінічна лікарня №4" Дніпровської міської ради
член Правління Українського товариства фізичної та реабілітаційної медицини,
дає відповіді на актуальні, болючі та провокативні питання:

[ Ссылка ]

РАЗОМ ЗРОБИМО БІЛЬШЕ!

#rehabinukraine
#PRMinUkraine
#ergoinukraine
#SLTinUkraine
#ICFinUkraine

Невеликий термінологічний словник для спілкування однією мовою (взято з законопроекту 3668):

стан здоров'я – загальний показник для хвороб (гострих і хронічних), розладів, пошкоджень або травм. Стан здоров'я також може охоплювати інші обставини, такі як вагітність, старіння, стрес, вроджена аномалія або генетична схильність. Стани здоров'я кодуються за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я;

особа з обмеженням життєдіяльності – особа, яка внаслідок станів здоров’я втратила здатність до здійснення діяльності у спосіб і в межах, звичайних для людини

фізична та реабілітаційна медицина – процес застосування комплексу реабілітаційних заходів, що передбачає профілактику, медичну діагностику, лікування та управління реабілітацією осіб усіх вікових груп зі станами здоров’я, що призводять до обмежень життєдіяльності та їх коморбідних станів, та приділяє особливу увагу порушенням і обмеженням активності особи з метою сприяння її фізичному і когнітивному функціонуванню (включаючи поведінку), участі (включаючи якість життя) і модифікації особистих факторів та факторів середовища із застосуванням мультидисциплінарного підходу. Професіоналами з фізичної та реабілітаційної медицини є лікарі фізичної та реабілітаційної медицини;

реабілітаційна практика – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який проводиться з метою надання реабілітаційної допомоги реабілітаційними закладами, відділеннями, підрозділами та іншими суб'єктами господарювання на підставі ліцензії на здійснення господарської діяльності з реабілітаційної допомоги;

реабілітаційне обстеження – визначення ризику виникнення, наявності та ступеню порушень функцій та структур організму, обмежень активності та обмежень можливості участі особи, а також впливу факторів середовища та особистих факторів відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я;

встановлення цілей реабілітації – визначення конкретних, вимірюваних, досяжних, відповідних та визначених у часі показників функціонування особи, які вона повинна досягти внаслідок отримання реабілітаційної допомоги;

реабілітаційна допомога – діяльність фахівців з реабілітації, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які мають або у яких є ризик виникнення обмеження життєдіяльності у їхньому середовищі;

обсяг реабілітаційної допомоги – показник, що визначається кількістю годин роботи фахівців з реабілітації за добу. Обсяг реабілітаційної допомоги може бути високим, середнім та низьким;

фізична терапія – процес забезпечення розвитку, максимального відновлення та підтримання рухової і функціональної спроможності осіб з обмеженнями життєдіяльності, або таких, у яких можуть виникнути такі обмеження.

ерготерапія – процес відновлення, розвитку та/або підтримки навичок, необхідних для залучення особи з обмеженням життєдіяльності до активного повсякденного життя та занять, які вона бажає, потребує або планує виконувати, формування мотивації до таких занять, а також модифікація заняттєвої активності особи та/або адаптації її середовища.

індивідуальний реабілітаційний план – документ, розроблений мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі результатів реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (або такої, у якої може виникнути обмеження життєдіяльності), що визначає цілі реабілітації та комплекс заходів, необхідних для їх досягнення;

терапія мови і мовлення – процес відновлення та/або підтримки максимально можливого рівня усіх аспектів комунікації та/або ковтання в осіб з обмеженням життєдіяльності або ризиком їх виникнення для забезпечення оптимального рівня комунікативної взаємодії з навколишнім середовищем та/або безпечного процесу споживання їжі.

Детальніше - в тексті законопроекту:

[ Ссылка ]

[ Ссылка ]
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]

свернуть