Василівська ротонда — самобутня пам'ятка волинської сакральної архітектури кінця XII століття в місті Володимирі у місцевості Василівщина на передмісті Засмоччя. Первісна будівля храму відрізнялася від нинішньої, являла собою суміш місцевої архітектурної традиції з елементами ґотики і романського стилю. Нинішній абрис з початку ХХ століття.
На думку польського дослідника Міхала Валіцького, що дослідив ротонду в 1925 році, церкву збудовано на рубежі ХІІ-ХІІІ століть і спочатку будівля була романського типу, а готична перебудова її здійснена пізніше (після 1523 року).
З кінця XVII і до середини XIX століття ротонда знаходилася в запустінні. В 1844 році прибудовано нартекс, дах покрито бляхою. В 1900–1901 роках за проектом російського архітектора К. Козлова абрис церкви перероблено в російсько-візантійському стилі. Добудовано ґанок, над нартексом з'явився другий ярус, де розташовано дзвони, увінчаний невеликою банею. Над ротондою збудовано цибулеподібний купол на барабані, декорованому кокошниками.
У стіні з північного боку знаходилася вмурована шиферна дошка з графіті, що зникла під час Першої світової війни. Напис доволі нерозбірливий. Ізмаїлу Срезневському вдалося відчитати « Помози Б(о)же ра(боу) (сво)єму … си крт в лђт(о) ŞΨБ». Останнє слово і літери вказують на 1194 рік, що дає змогу пов'язати зведення храму з будівельною діяльністю Романа Мстиславича.

свернуть