© Микола Гумільов – в українському перекладі Наталії Горішної.
«Сонет (Я, мабуть, хворий…)»,
/оригінал: «Сонет (Я, верно, болен…)»,1912,
читає: Олександр Гордон.
Взято з книги: Наталія Горішна, Вибрані твори, том 2:
«Класичні троянди» (поетичний переклад), 2020 р.
ТЕКСТ
Микола Гумільов
(переклала: Наталія Горішна)
СОНЕТ (1912)
Я, мабуть, хворий: на душі туман
І нудить від історій та від люду,
І сниться, що ось-ось скарби здобуду,
Й, у кро́ві весь, широкий ятаган.
Ввижається (і це не є обман)
Татарин-предок, кочівник, приблуда,
Безжальний гун... й мої здійняті груди
Його шаленств наповнює дурман.
Мовчу, караюсь, й відступають стіни –
Ось океан в кипінні білопіннім.
Вже й сонце хилить голову свою.
Блакитне місто і церковні бані.
Там бій лунав, й цвіли сади духм’яні…
І я, до речі, згинув в тім бою.
#НиколайГумилев #в_перекладі_Наталії_Горішної #Сонет #МиколаГумільов #НаталіяГорішна #Я_верно_болен #ОлександрГордон
