Невеличка передмова. Вчора вдень журналіст Ігор Бурбас у себе в телеграм-каналі опублікував інформацію щодо потенційного зняття "Інгульця" з УПЛ через заборону проводити домашні матчі на новому стадіоні. Причина - клуб не має відповідного акту-допуску.
Я - спортивний журналіст та автор проєкту "Дніпрянин" Лисенко Ігор отримав відповідне редакційне завдання щодо спілкування з президентом "Інгульця "Олександром Поворознюком. Туди входили, як питання щодо ситуації зі стадіоном та потенційним зняттям, так і загальні питання щодо результатів команди та новачків. Саме інтерв'ю вже опубліковано на сайті "Український футбол".
Наприкінці розмови, замість відповіді на питання про трансфери, Олександр Григорович Поворознюк перейшов на матюччя, образивши мене. Розумію емоції щодо потенційного припинення існування "Інгульця", але не розумію, чому футбольні діячі дозволяють так собі спілкуватись з пресою та взагалі з людьми.
Я відносно нова людина у спортивній журналістиці, отримав влітку посвідчення члена Асоціації спортивних журналістів України та також входжу в Асоціації спортивних журналістів Дніпропетровської області і чесно не розумію, таке має вважатися нормою? Де задекларована повага до професії та роботи журналіста?
Щоб уникнути будь-яких спекуляцій. Перед записом розмови я представився, хто я і від якого я ЗМІ та попередив, що буде відбуватися запис розмови.
Прошу колег з телеграм-каналів, спортивних сайтів та інших ЗМІ максимального розповсюдження цієї історії, бо країна має знати своїх героїв. Якщо ми самі не будемо захищати себе та свою гідність, то за нас це не буде роботи ніхто.
